Особливості прояву агресивної поведінки у підлітковому віці

Інна Гуменюк,

НВК «Гімназія «Перспектива» – загальноосвітня школа І ступеня»

м. Бориспіль

Існуючі на сьогоднішній день теорії агресії по-різному пояснюють причини і механізми агресивної поведінки у підлітковому віці. Одні з них пов'язують агресію з інстинктивними потягами (З. Фрейд, К. Лоренц), в інших агресивна поведінка трактується як реакція на фрустрацію (Дж. Доллард, Л. Берковітц),в третіх агресія розглядається як результат соціального навчання (А. Бандура).

Підлітковий вік - це один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого становлення особистості. Вік цей нестабільний , ранимий, важкий і виявляється, що він більше, ніж інші періоди життя, залежить від реальностей довкілля [3].

Поширення агресивної поведінки підлітків у суспільстві зумовило прагнення науковців віднайти пояснення її витоків та причин. При переході від молодшого шкільного віку до підліткового науковці досліджують проблему стійкості цього психологічного явища. Згідно з даними Дж. Лауба та Дж. Лаурітсена, агресивна поведінка відносно стабільна у часі.

Агресивна поведінка –  це стійка риса особистості, яка проявляється у   зовнішній психічній діяльності,вона направлена на заподіяння фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини.

Наукові дослідження підтверджують той факт, що у підлітковому віці агресивна поведінка підсилюється та змінюється за характером проявів, що зумовлено перехідними аспектами від дитинства до дорослості. Підліток виходить на якісно нову соціальну позицію, яка формує його свідоме ставлення до себе як до дорослого (Л.С.Виготський, Ф.Дольто, А.В.Запорожець, Д.Б.Ельконін, Е.Еріксон, А.В.Мудрик, В.С.Мухіна, Ф.Райс, Х.Ремшмидт, Д.І.Фельдштейн ). Підлітки намагаються у будь-який спосіб позбавитись батьківської залежності й отримати максимальну самостійність. Збільшення невідповідності між психологічним і фізіологічним розвитком веде до інтенсивних суперечок з оточенням [2].

Пострадянські дослідження вказують, що сучасний підліток живе у суперечливих за своїм змістом умовах. Зокрема , Л.М.Семенюк [5] пов`язує це з темпом та ритмом технічних реформ, що пред`являють молоді нові вимоги; насиченим, інколи суперечливим характером інформації, що глибоко впливає на психіку підлітка, який ще не має чіткої визначеної життєвої позиції; з екологічними та економічними кризами суспільства, що викликають у підростаючої молоді переживання безнадійності та роздратування.

Н.В. Алікіна [1] вважає, що підліткова агресивність значно зумовлена дією мікросоціальних чинників, а саме соціально-економічною і політичною організацією суспільства, в якій панує атмосфера конкурентоспроможної боротьби за свої права; моральною нормативністю поведінки, що задається соціальними умовами.

За дослідженнями О.О. Мізерної, на 12-13 років приходить пік проявів таких форм агресії, як негативізм, фізична агресія, образа, підозрілість. Крім показників почуття провини та побічної агресії, підвищені показники агресії залишаються стабільними й у старших підлітків (14-15 років) [4].

Значною мірою агресивність підлітків залежить від ціннісних орієнтирів. Перевага матеріальних цінностей над духовними та культурними потребами дрібнить особистісну сутність. Прагнення до свободи без відповідальності за свої дії, вчинки посилює силу негативізму, відторгненості, неповаги до оточуючих і стає вірогідною передумовою агресивності.

У підлітковому віці прояв агресії зумовлені низкою причин, серед яких можна виділити: соціальні (нестабільність у суспільстві, культурні пріоритети, вплив засобів масової інформації, характер взаємостосунків у сім`ї , відсутність успішності у школі, стосунки з однолітками): індивідуально-психологічні (особливості нервової системи, неадекватна самооцінка, почуття неповноцінності, невпевненість, надмірне честолюбство, сформованість умінь саморегуляції); соціально-психологічні (складнощі соціальної адаптації, відсутність комунікативних навичок, конфліктність) [2].

Останнім часом увагу дослідників привертає нова форма агресії підлітків – «кібертретирування» (cyberbullying). Під ним розуміють форму поведінки, яка полягає у розсиланні повідомлень агресивного та образливого характеру з використанням нових інформаційних та комунікаційних технологій (Інтернет, мобільний телефон).

Серед чинників, які перешкоджають прояву агресивності, називають: можливість покарання за агресію, любов, дружні стосунки, а також такі особистісні якості як поміркованість, толерантність, завбачливість, безконфліктність, високий самоконтроль.

Отже, становлення агресії протягом онтогенезу відбувається на фоні блокування базових потреб дитини на кожному з етапів її розвитку під впливом несприятливих соціальних чинників та індивідуально-психологічних властивостей. У ціннісних орієнтаціях переважають прагнення до матеріального забезпечення, розваг, суспільного визначення, свобод. Агресія призводить до збільшення форм девіантної поведінки серед молоді (вандалізм, крадіжки, вживання алкоголю, наркотиків); погіршенню соціально-психологічного клімату в закладах освіти. Оскільки агресивна ситуація за своїми характеристиками є різновидом інтенсивної тривалої стресової ситуації, то вона має серйозні психологічні наслідки. Як жертви, так і самі агресори схильні до нервово-психічних розладів (різні розлади поведінки, депресії), що може призвести до скоєння злочинів.

Список використаних джерел:

1. Аликина А. Возростные психологические особенности агресивного поведения несовершеннолетних: дисс. …канн.психол.наук : 19.00.07. /Н.В.Аликина. – К., 1989. – 100 с.
2. Білінська О.О., Ширяєва Л.М. Психологія агресії. Навчальний посібник. – Нілан – ЛТД, 2013. – 264 с.
3. Булах І.С. Психологія особистісного зростання підлітка. – К.: НПУ ім.. М.П.Драгоманова, 2003. – 340 с.
4. Мізерна О.О. Психологічні особливості прояву агресії дітей підліткового віку6 дис. … канд..психол.наук: 19.00.07. /О.О.Мізерна. – Київ, 2005. – 291с.
5. Семенюк Л.М. Психологические особенности агресивного поведения подростков и условия его коррекции /Л.М.Семенюк – М.: Московский психолого-социальный институт Флинта, 2003. – 96 с.